Новость на родном

Шил амдарди гъудургдарин шил абгура

Мейлан Нежефов Гьар йисан Гъалибвалин машквран гъаншариъ Мягьячгъалайиъ ТОКС-дин республикайин дережайин слёт кIули гъабхура. Дявдин сирар ашкар апIури, ТОКС-дин цци 55 йис тамам гъабхьну.   Слётдиъ гьарган Табасаран ва Хив районарин штабарин дестйирира аьхю аьшкьниинди иштирак’вал апIура. Цци душваъ республикайиан ва жара регионариан дуфнайи 11 Урусатдин Игитарра айи. Ватандин Аьхю дявдин гьядисйир кIваинди гъитбан важиблувалин...

Новость на родном

Далу терефнан игитар

Зубайдат Шябанова Ватандин Аьхю дявдин йисари Табасаран райондиан ватан уьбхюз 3000-тIан артухъ жилар гъушну, дурарикан кьяляхъ гьацIарра гъафундар. Хайлин эскрар дявдин женгариъ улупу игитвалариз лигну, орденариинди ва медалариинди лишанлу гъапIну. Дявдин йисари фронтдиз кюмек тувбаан Табасаран район улихь цIарнаъ ади гъабхьну. Гьаци, Табасаран райондин зегьметкешари фронтдиз 10 агъзур тонна дяхин, 2 агъзуртIан артухъ тонна йикк,...

Новость на родном

«Патефон» – Ватандин Аьхю дявдикан гьикая

Айгуль Мягьямедова Гьаму йигъари ухьу къайд апIурайи Аьхю Гъалибвалин 80 йисаз бахш вуди, «Табасарандин нурар» газатдин редакцияйиъ табасаран писатель Гьюсейн Гьюсейновдин тазади удубчIвнайи «Патефон» кIуру китабдихъди таниш апIбан серенжем кIули гъубшну. Китабдин презентацияйиъ газатдин кIулин редактор Гюлягьмад Маллялиев, китабдин автор Гьюсейн Гьюсейнов, дугъан веледар, Дагъустандин халкьдин шаир Шагьвелед Шагьмарданов, «Ппази» журналин редактор Феруза Ражабова, «Литературайин...

Новость на родном

Героизм не имеет срока давности

Далекий 1941 год. Как гром среди ясного неба, началась война, которая принесла людям неисчеслимые страдания. Несчастье коснулось каждой народности Советского Союза, каждой семьи, заглянула в каждый дом нашей необъятной Родины. Эта беда не обошла стороной и родного дядю моей матери, Магомедбека Исмаиловича Мазанова. Хронологию его жизни я восстановила на основе данных из архивных документов Центрального...

Новость на родном

История одного военнопленного

Великая Отечественная война катком прошлась по жизням миллионов людей. Больше всех в войне пострадали солдаты и офицеры (хотя нередко в тылу жизнь была не слаще). Их судьбы сложились по-разному. Одни погибали в бою, лицом к лицу с врагом, других из-за полученных тяжелых ранений комиссовали, и они возвращались домой инвалидами, третьих, увешанных орденами и медалями, встречали...

Новость на родном

Дийигъназа фронтдин цIин цIарниин…

Ватандин Аьхю дявдин йисари душмандиин гъалиб хьпан баркаллу ляхниз неинки эскрар, хъа гьацира имбу пишйирин сагьибарра шерик гъахьну. Шаирари ва писателари чпин учIру эсерариинди инсафсуз душмнихъди вуйи женгнахьна халкь рюгьламиш апIури гъахьну. Му къурхулу йисари 43 дагъустан шаирар ва писателар фронтдиз гъушну ва, яракь хилиъ ади, багъри жилар чиркин душмандихьан марцц апIури гъахьну. Гьадрарикан 12...

Новость на родном

Гъалибвалик лайикьлу пай киву «лизи халатар»

Айгуль Мягьямедова Ватандин Аьхю дявдин йисари инсандин сагъламвалин гъаравлиъ айи пишекрари важиблу роль уйнамиш гъапIну. Дявдин женгар гъягъюрайи чюллериъ санитарари, фельдшерари, фронтдихьан ярхла дарди ккабалгнайи чюлин госпиталариъ лихурайи хирургари ва гьацира медицинайин жара пишекрари немцарин чапхунчйирихъди вуйи дявдиъ гъалибвал гъадабгъбак аьхю пай кивну. Тарихдин аьлимари ва жара экспертари кIураки, эгер медицинайин пишекрарин кюмек дайиш, дявдиъ...

Новость на родном

Табасаран риш Прагайиъ чемпион гъахьну

Наргиз Гюлечова Апрелин 24-диан 27-дизкьан Чехияйин меркез Прага шагьриъ аэробикайин гимнастикайин вари дюн’яйин халкьарин арайиъ вуйи «Czech Aerobic Open 2025» чемпионат кIули гъубшну. Думу чемпионатдиъ Алматайиъ яшамиш шулайи 7 йисандин яшарин ихь ватанагьли Ясмин Мягьямадова иштирак гъахьну.   Ясмин Мягьямадова, бабкан гъахьихъанмина чан абйир-бабарихъди Казахстандин Астана шагьриъ яшамиш шула. Жилар гъутIурччвган, Хив райондин ЧIвалакк гъул’ан...

Новость на родном

Тарихдиъ варитIан аьхю женгар

Зубайдат Шябанова 1941-пи йисан июндин 22-пи йигъан нацист Германия хабарсузди Советарин Союздиин алархьну. Юкьуд йисан гъубшу дявдиъ 27 миллионтIан зиина инсанар гъийихну. Думуган ихь уьлкейиъ инсаниятдин тарихдиъ зат дархьи гъизгъин женгар гъахьну. Гъи учуз Ватандин Аьхю дявдин варитIан гъати женгар кIваин апIуз ккундучуз. Смоленск бадали Смоленск бадали вуйи женгар немец чапхунчйир кьяляхъ хъуржбан сабпи гъагъи...

Новость на родном

Гъалибвалин насил Хив райондиъ

Мейлан Нежефов Гьаму йигъари Хив райондин Хив гъулан ерлешмиш дубхьнайи спортдин дараматдиъ Ватандин Аьхю Гъалибвалин 80 йис хьпаз бахш дапIнайи «Гъалибвалин насил» зигьим артмиш апIру тамашайин аьхиримжи этап гъабхьну. Му талитар Ватан уьбхрюдарин йисан пландиз тялукь вуди, дидин дахилнаъди гъубхуб вуйи.   Зигьим артмиш апIру талитар Дагъустандин глава Сергей Меликовдин табшуругъниинди, жигьилариз ва аргъаж шулайи...